Моє село вишнево-волошкове

В обіймах річки синьої Синюхи

Живе, працює й пісні колискові

Співає своїм дітям в хаті тихо…

/Files/images/DSC05919.JPGУже більше двох сторіч, як на картах невеличкою крапкою позначається село на звивистій синій стрічці річки Синюхи і тут ще назва - Синюхин Брід. Село Синюхин Брід – звичайне українське село. Оригінальність цього села полягає в тому, що воно ніколи не було власністю поміщиків, зате предки теперішніх жителів випили до дна чашу горя і перенесли неймовірні страждання.

/Files/images/IMG_0130.jpg Синюха – турецька назва Гьок – Су, або слов’янська давня назва Сині Броди сотні років, аж до третього розділу Польщі (1793року) була кордоном між польською державою та землями Запоріжжя. /Files/images/DSC06092.JPG

/Files/images/DSC03741.JPG

Описуючи Синюху, видатній історик професор Дмитро Яворницький писав: «Береги її по більшості голі, скелясті, найбільша ширина 70 сажень, найглибші місця – 6 аршин, місцями посеред річки піднімаються острови, вкриті травою і густою лозою. Навпроти села Синюхин Брід в річці стоять шість островів, місцями проміж берегових скель ріки попадаються природні печери».

Через річку Синюху навпроти села Синюхин Брід існує вісім бродів: Пархоменків, Петрин, Коцюбельский, Степанівський, Гладкий, Македонський, Мартиновський та Кремновський. Запоріжці користувалися лише одним, що знаходиться трохи вище нинішньої школи.

Течія води у нашій річці спокійна, а на бродах і особливо між островами, де вода неначе проривається, утворюється велике шумовиння. Його далеко чути, особливо вночі та ранками.

Річка Синюха, безкрайні степи навколо – край чудес з дуже цікавою історією і не повністю розгаданими таємницями.

Кiлькiсть переглядiв: 372

Коментарi